<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Персональный сайт</title>
		<link>http://stepantsy.at.ua/</link>
		<description>Блог</description>
		<lastBuildDate>Wed, 24 Mar 2010 09:26:20 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://stepantsy.at.ua/blog/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Матюкаємося по-українськи.</title>
			<description>Вибачайте за непристойності... &lt;p&gt; Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме „бля” та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище „істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові? &lt;br /&gt; Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є. &lt;br /&gt; Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики. &lt;br /&gt; Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації з ефекторним органом та продуктом...</description>
			<content:encoded>Вибачайте за непристойності... &lt;p&gt; Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме „бля” та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище „істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові? &lt;br /&gt; Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є. &lt;br /&gt; Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики. &lt;br /&gt; Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської. Порівняйте французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Zecken, Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті „за межу” чи „за курку”. &lt;br /&gt; Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздюх. Іноді для означення молодших за вас осіб вживається позасистемно слово сцикун (сцикуха). &lt;br /&gt; Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері! Насеру твоїй матері (Увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку! Поцілуй собаку в сраку! Йди ти в сраку! Щоб ти всрався! &lt;br /&gt; Матеріальні збитки підсумовуються виразом – собаці під хвіст. &lt;br /&gt; Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж. &lt;br /&gt; Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу – матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігайте – будьте обережні вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази „насери собі в голову, щоб м’якше спати було!” &lt;br /&gt; Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індиферентні вирази – матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу: к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холера. &lt;br /&gt; Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею у побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка! &lt;p&gt; ЛАЙЛИВІ ВИРАЗИ: &lt;br /&gt; А добра б тобі не було… &lt;br /&gt; А щоб в тебе пір’я в роті поросло… &lt;br /&gt; Трясьця твоїй матері…(трясця - це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод) &lt;br /&gt; Ти нечиста сило… &lt;br /&gt; А щоб швидкою Настею тут тебе зносило… &lt;br /&gt; А щоби нижче пояса зціпило за пупа… &lt;br /&gt; А щоби пуп той вилисів , як від маку ступа… &lt;br /&gt; А щоб тобі чорне було… &lt;br /&gt; А щоб тобі відмовили , як чогось попросиш… &lt;br /&gt; А щоб твоєю мордою просо молотили … &lt;br /&gt; А щоб твоя дружинонька з кумом повелася… &lt;br /&gt; А щоби твоя срака по шву розійшлася… &lt;br /&gt; А щоб ти щастя не знав … &lt;br /&gt; А щоб ти лýснув… &lt;br /&gt; А щоб тобі зацíпило … &lt;br /&gt; А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив) &lt;br /&gt; А щоб тобі заклáло… &lt;br /&gt; А щоб ти не діждáв… &lt;br /&gt; А щоб ти всрáвся, як маленький був… &lt;br /&gt; А щоб вам пусто булó… &lt;br /&gt; А щоб тебе підняло і гéпнуло (вертіло)… &lt;br /&gt; А щоб тебе грім побив… &lt;br /&gt; А щоб тебе злидні обсіли… &lt;br /&gt; А щоб йому голова облізла… &lt;br /&gt; А щоб тебе Морана побила… &lt;br /&gt; А бодай тебе чорти вхопили… &lt;br /&gt; А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка) &lt;br /&gt; А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка) &lt;br /&gt; А щоб ти падло дристало та й дристало… &lt;br /&gt; А шоб тобі булька з носа вискочила… &lt;br /&gt; А щоб тебе муха вбрикнула… &lt;br /&gt; А шоб тебе колька сколола… &lt;br /&gt; А щоб тобі курка на ногу наступила … &lt;br /&gt; А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка) &lt;br /&gt; А щоб тобі рачки лазити… &lt;br /&gt; А щоб ви згинули… &lt;br /&gt; А щоб ти скис! &lt;br /&gt; А щоб ти сказився!… &lt;br /&gt; Дурний як ціп… &lt;br /&gt; Стара кляча… &lt;br /&gt; Срав пес їхній матері… &lt;br /&gt; Най ті качка копнé!… &lt;br /&gt; Всрався тай криво!… &lt;br /&gt; Кров би тебе нагла заллєла сучий ти сину!… &lt;br /&gt; Дідька лисого тобі дам … &lt;br /&gt; Сто чортів в печінку… &lt;br /&gt; Іди до бісової матері… &lt;br /&gt; Бісовий син… &lt;br /&gt; Вражий син… &lt;br /&gt; Вражі діти… &lt;br /&gt; Це є проект закону, який не встиг Ющенко підписати. А жаль. Ми ж УКРАЇНЦІ!!!!! [iХА-ХА![/i]Джерело: Канів,нет,</content:encoded>
			<link>https://stepantsy.at.ua/blog/matjukaemosja_po_ukrajinski/2010-03-24-5</link>
			<dc:creator>bee</dc:creator>
			<guid>https://stepantsy.at.ua/blog/matjukaemosja_po_ukrajinski/2010-03-24-5</guid>
			<pubDate>Wed, 24 Mar 2010 09:26:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гімн України</title>
			<description>Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об&apos;єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;На текст вірша значно вплинув «Марш Домбровського» — польский гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». На той час він був дуже популярним серед народів що боролися за незалежність. На мотив «Марша Домбровського» словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов&apos;яни». Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському жу...</description>
			<content:encoded>Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об&apos;єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;На текст вірша значно вплинув «Марш Домбровського» — польский гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». На той час він був дуже популярним серед народів що боролися за незалежність. На мотив «Марша Домбровського» словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов&apos;яни». Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами — 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;У 1917—1920 «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Коли у Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни у його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. Потрібен був текст у якому б стверджувалося, що Україна — держава що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов&apos;язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР в період з 1949 до 1991. Композитор Лебединець Антон Дмитрович створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи і не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР а не Української РСР.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;&lt;P&gt;15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;SPAN style=&quot;color: #ff0000&quot;&gt;Первісний текст Чубинського&lt;/SPAN&gt;&lt;/STRONG&gt;&lt;BR&gt; &lt;P&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;Павло Чубинський&lt;BR&gt;Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,&lt;BR&gt;Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!&lt;BR&gt;Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,&lt;BR&gt;Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!&lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу&lt;BR&gt;І — покажем, що ми, браття, козацького роду!&lt;BR&gt;Гей-гей, браття милі,&lt;BR&gt;Нумо братися за діло,&lt;BR&gt;Гей, гей, пора встати,&lt;BR&gt;Пора волю добувати!&lt;BR&gt;Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,&lt;BR&gt;Нащо оддав Україну ворогам поганим?!&lt;BR&gt;Щоб вернути її честь, ляжем головами,&lt;BR&gt;Наречемось України славними синами.&lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу&lt;BR&gt;І — покажем, що ми, браття, козацького роду!&lt;BR&gt;Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,&lt;BR&gt;тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,&lt;BR&gt;Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!&lt;BR&gt;Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!&lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу&lt;BR&gt;І — покажем, що ми, браття, козацького роду!&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Текст репринтного відтворення першої публікації вірша П. Чубинського з львівського журналу «Мета», 1863, N 4, с. 271-272, що є літературною канонічною пам&apos;яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Ще не вмерла Україна.&lt;BR&gt;Ще не вмерла Україна,&lt;BR&gt;И слава, и воля!&lt;BR&gt;Ще намъ, браття-молодці,&lt;BR&gt;Усміхнетця доля!&lt;BR&gt;Згинуть наші вороги,&lt;BR&gt;Якъ роса на сонці;&lt;BR&gt;Запануємъ, браття, й ми&lt;BR&gt;У своій сторонці.&lt;BR&gt;Душу, тіло ми положим&lt;BR&gt;За свою свободу&lt;BR&gt;И покажемъ, що ми браття&lt;BR&gt;Козацького роду.&lt;BR&gt;Гей-гей, браття миле,&lt;BR&gt;Нумо братися за діло!&lt;BR&gt;Гей-гей пора встати,&lt;BR&gt;Пора волю добувати!&lt;BR&gt;Наливайко, Залізнякъ&lt;BR&gt;И Тарасі Трясило&lt;BR&gt;Кличуть насъ изъ-за могилъ&lt;BR&gt;На святеє діло.&lt;BR&gt;Изгадаймо славну смертъ&lt;BR&gt;Лицарства-козацтва,&lt;BR&gt;Щобъ не втратить марне намъ&lt;BR&gt;Своего юнацтва.&lt;BR&gt;Душу, тіло и д.&lt;BR&gt;Ой Богдане, Богдане,&lt;BR&gt;Славний нашъ гетьмане!&lt;BR&gt;На-що віддавъ Україну&lt;BR&gt;Москалямъ поганимъ?!&lt;BR&gt;Щобъ вернути іі честь,&lt;BR&gt;Ляжемъ головами,&lt;BR&gt;Назовемся Украіни&lt;BR&gt;Вірними синами!&lt;BR&gt;Душу, тіло и д.&lt;BR&gt;Наші браття Славяне&lt;BR&gt;Вже за зброю взялись;&lt;BR&gt;Не діжде ніхто, щобъ ми&lt;BR&gt;По-заду зістались.&lt;BR&gt;Поєднаймось разомъ всі,&lt;BR&gt;Братчики-Славяне:&lt;BR&gt;Нехай гинуть вороги,&lt;BR&gt;Най воля настане!&lt;BR&gt;Душу тіло и д.&lt;BR&gt;&lt;P&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;SPAN style=&quot;color: #ff0000&quot;&gt;Державний Гімн України (до закону України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року)&lt;/SPAN&gt;&lt;/STRONG&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;Ще не вмерла України ні слава, ні воля.&lt;BR&gt;Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.&lt;BR&gt;Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,&lt;BR&gt;Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.&lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу,&lt;BR&gt;І покажем, що ми, браття, козацького роду.&lt;BR&gt;Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,&lt;BR&gt;В ріднім краю панувати не дамо нікому;&lt;BR&gt;Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,&lt;BR&gt;Ще у нашій Україні доленька наспіє.&lt;BR&gt;Душу, тіло ми положим за нашу свободу,&lt;BR&gt;І покажем, що ми, браття, козацького роду.&lt;BR&gt;А завзяття, праця щира свого ще докаже,&lt;BR&gt;Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,&lt;BR&gt;За Карпати відоб&apos;ється, згомонить степами,&lt;BR&gt;України слава стане поміж ворогами.&lt;BR&gt;&lt;P&gt;Душу, тіло ми положим за нашу свободу,&lt;/P&gt;&lt;P&gt;І покажем, що ми, браття, козацького роду.&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;слова — П. Чубинський (виправлені Вербицьким)&lt;BR&gt;&lt;P&gt;музика — М.Вербицький&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;SPAN style=&quot;color: #ff0000&quot;&gt;Минула редакція Державного Гімну України&lt;/SPAN&gt;&lt;/STRONG&gt;&lt;BR&gt; &lt;BR&gt;&quot;Ще не вмерла Україна&quot;, ноти&lt;BR&gt;«Ще не вмерла України і слава, і воля,&lt;BR&gt;Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.&lt;BR&gt;Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.&lt;BR&gt;Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.&lt;BR&gt;Приспів: &lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу,&lt;BR&gt;І покажем, що ми, браття, козацького роду».&lt;BR&gt;Станем, браття всі за волю, від Сяну до Дону&lt;BR&gt;В ріднім краї панувати не дамо нікому.&lt;BR&gt;Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє&lt;BR&gt;Ще на нашій Україні доленька наспіє&lt;BR&gt;А завзяття, праця щира свого ще докаже&lt;BR&gt;Ще на нашій Україні піснь гучна розляже&lt;BR&gt;За Карпати відіб&apos;ється, згомонить степами&lt;BR&gt;&lt;P&gt;Україні слава стане поміж народами&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;color: #0000cd&quot;&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;Закон України «Про Державний Гімн України»&lt;/SPAN&gt;&lt;/STRONG&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;BR&gt;Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:&lt;BR&gt;«Ще не вмерла України і слава, і воля,&lt;BR&gt;Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.&lt;BR&gt;Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.&lt;BR&gt;Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.&lt;BR&gt;Приспів:&lt;BR&gt;Душу й тіло ми положим за нашу свободу,&lt;BR&gt;І покажем, що ми, браття, козацького роду».&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.&lt;BR&gt;м. Київ, 6 березня 2003 року&lt;BR&gt;Президент України Л.КУЧМА&lt;BR&gt;N 602-IV&lt;BR&gt;</content:encoded>
			<link>https://stepantsy.at.ua/blog/gimn_ukrajini/2010-03-22-4</link>
			<dc:creator>Хохол</dc:creator>
			<guid>https://stepantsy.at.ua/blog/gimn_ukrajini/2010-03-22-4</guid>
			<pubDate>Mon, 22 Mar 2010 14:56:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ПОЗДРАВЛЕНИЕ.</title>
			<description>Поздравляю с рождением сайта!!!!!Особенно родителей!!!</description>
			<content:encoded>Поздравляю с рождением сайта!!!!!Особенно родителей!!!</content:encoded>
			<link>https://stepantsy.at.ua/blog/pozdravlenie/2010-03-16-3</link>
			<dc:creator>bee</dc:creator>
			<guid>https://stepantsy.at.ua/blog/pozdravlenie/2010-03-16-3</guid>
			<pubDate>Tue, 16 Mar 2010 19:24:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>загадка для кмітливих</title>
			<description>Есть еще одна загадка. &lt;br /&gt; К примеру, мне захотелось пивка. Я одолжил 100 гривен у хохла и тут же их потерял. &lt;br /&gt; Одолжил еще 50 у, Patriot ,купил две банки по 10 гривен, а сдачу отдал хохлу в счет погашения долга. &lt;br /&gt; Итого имеем - 70 гривен я должен хохлу , 50 - Patriot и есть две банки по 10 гривен, итого 140. Куда червонец подевался?</description>
			<content:encoded>Есть еще одна загадка. &lt;br /&gt; К примеру, мне захотелось пивка. Я одолжил 100 гривен у хохла и тут же их потерял. &lt;br /&gt; Одолжил еще 50 у, Patriot ,купил две банки по 10 гривен, а сдачу отдал хохлу в счет погашения долга. &lt;br /&gt; Итого имеем - 70 гривен я должен хохлу , 50 - Patriot и есть две банки по 10 гривен, итого 140. Куда червонец подевался?</content:encoded>
			<link>https://stepantsy.at.ua/blog/zagadka_dlja_kmitlivikh/2010-03-16-2</link>
			<dc:creator>bee</dc:creator>
			<guid>https://stepantsy.at.ua/blog/zagadka_dlja_kmitlivikh/2010-03-16-2</guid>
			<pubDate>Tue, 16 Mar 2010 15:39:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Статистика</title>
			<description>&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;&lt;P&gt;Ну що можу сказати? Сайт іде в люди!!! &lt;/P&gt;&lt;P&gt;- Перший день існування нашого сайту , а нас уже ТРОЄ)) Непогано&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- (16,03,2010) нас шестеро!!!!!))) &lt;/P&gt;&lt;P&gt;- нас 7 !!!!! (17.03.2010)&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- Нас 9 !!!!!!!! Скоро кругле число!!!!!!! Будем празнувать..... коли буде 100)))))&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- 12 нас уже&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- а вже 13 ))))) 23,03,2010&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;&lt;P&gt;Ну що можу сказати? Сайт іде в люди!!! &lt;/P&gt;&lt;P&gt;- Перший день існування нашого сайту , а нас уже ТРОЄ)) Непогано&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- (16,03,2010) нас шестеро!!!!!))) &lt;/P&gt;&lt;P&gt;- нас 7 !!!!! (17.03.2010)&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- Нас 9 !!!!!!!! Скоро кругле число!!!!!!! Будем празнувать..... коли буде 100)))))&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- 12 нас уже&lt;/P&gt;&lt;P&gt;- а вже 13 ))))) 23,03,2010&lt;BR&gt;&lt;/P&gt;</content:encoded>
			<link>https://stepantsy.at.ua/blog/statistika/2010-03-15-1</link>
			<dc:creator>Хохол</dc:creator>
			<guid>https://stepantsy.at.ua/blog/statistika/2010-03-15-1</guid>
			<pubDate>Mon, 15 Mar 2010 20:15:24 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>